Держава грабує своїх громадян

Все-таки наша українська статистика - дуже цікава штука, що не піддається науковому аналізу.

Судіть самі. Якщо в Києві наш президент, зустрічаючись з іноземцями, гордо мовить, що середньостатистична зарплата громадян України 5 тисяч гривень, бердичівляни при цьому лише гірко посміхаються і жартують - а шо, Моня, може ми таки не громадяни України? Справа в тому, що люди, які займаються статистикою в райцентрі, дають зовсім інші цифри. Мало того, на всіх сесіях міськради, інших заходах чиновники заклопотано говорять, що в Бердичеві найменші зарплати і пенсії в Україні ... Воно, звичайно, простим бердичівляням ця «стурбованість» чиновників до лампочки, бо у городян є більш серйозна проблема - як вижити? Бо маленькі зарплати не означають маленькі ціни - цінами в райцентрі б'ють наповал, як і в інших містах і селах нашої держави ...

І ще, є у наших громадян дві дуже великих помилки. Одна з них стосується військових - мовляв, у них тепер дуже високі зарплати. Он навіть по теліку без кінця показують нав'язливу рекламу - мовляв, йди в армію, там високооплачувана робота -від десяти тисяч і вище. Ну по-перше, рекламщики переплутали - в армії таки не робота, а служба. По-друге вони називають цифру, не впізнавши її реально у самих служивих. Але ж що придумали наші хитромудрі чиновники - грошові оклади у офіцерів і контрактників залишилися як і раніше, мізерними, а ось «виросли» вони за рахунок щомісячних премій. А премія, це штука хитра - її можна виплатити, а можна і не дати. Адже не випадково оклади і премії навіть видають служивим в різні дні.

У премії є й інший недолік. Коли сьогоднішні захисники Вітчизни стануть пенсіонерамі - за вислугою років або отримавши поранення, вони і самі зрозуміють, що їх обдурили. Пенсії адже нараховуватимуться за окладами грошового забезпечення. Тобто премії сюди не увійдуть і колишній служивий відразу перетворитися в напівзлиденну людину ...

Друга помилка стосується наших банкірів. Мовляв, ось у кого життя малина. Малина вона тільки у Валерії Гонтаревої і ще у кількох високопоставлених фінансистів. Всі інші банкіри теж не жирують.

Наприклад, недавно я познайомився з директором одного з банківських філій Сергієм Юрійовичем К. (Своє прізвище він просив у пресі не називати). Так ось, Сергій мені трохи розповів про своє банкірське життя. До Бердичева він працював в «Енергобанку». Банк був, до речі непоганим, але його з незрозумілої причини штучно довело до банкрутства не дуже улюблене нашим народом відомство пані Гонтаревої. Від неї прийшов папір, відповідно до якої «Енергобанку» набагато збільшити статутний капітал. А як його відразу збільшити? Адже вільних грошей по Україні не гуляє ...

Так ось, у вищеназваного банку почалися штучно створені центробанком труднощі. І самим працівникам банку перестали платити зарплату- мовляв, віддамо пізніше всією сумою ... Потім «Енергобанк» оголосили банкрутом. Багато з товаришів по службі Сергія так своїх грошей і не отримали. Якийсь надто розумний фінансист перекинув їх по паперах з працівників банку в ... людей, чиї гроші знаходяться на зберіганні в банку ... Тобто. їх перетворили у вкладників банку ... І, завдяки цьому хитрому паперові, що люди залишилися без своїх чесно зароблених зарплат ...

Не раз і не два держава боляче ображала і автора цих рядків. Коли я пішов у відставку - прослуживши багато і отримавши мало, став шукати роботу. Багато перебрав всяких варіантів. Нарешті мені «пощастило» - взяли прес-секретарем до глави Бердичівської районної держадміністрації. Правда, пропрацював там недовго. До чергових виборів. Адже в нашій країні існує дивна «традиція» після чергових виборів усіх чиновників звільняти, навіть які займають не дуже великі посади ... Чесно кажучи я навіть не засмутився, коли мене «пішли» з апарату районної адміністрації. Справа в тому, що держава мене в прямому і переносному сенсі грабувала, коли я там працював. Адже ось як цікаво. За радянської влади карали дармоїдів, а при нашій «істинно демократичній» карають, причому грошима, працюючих людей. Так, з кожної зарплати з мене утримували близько триста гривень «в пенсійний фонд». Як же так, дивувався я - адже я вже перебуваю на пенсії. Виходить, що у мене відбирають гроші..на мене?

Але і в цьому дурість наших законів не закінчилася. У свою чергу і в пенсійному фонді мені, як працюючому пенсіонеру істотно урізали пенсію. Таким чином, кожен місяць у мене забирали близько п'ятисот гривень. Адже ось як цікаво - свої бабки наші боси поховали в офшорах, а нам такі закони написали - що хоч плачь - вже дуже багато забирають грошей на різні податки у простих смертних ...

Але і на цьому не закінчилися мої прикрощі. Довгий час вже і після звільнення пенсійний фонд тупо урізав мою пенсію, хоча я туди завіз всі довідки, які підтверджували, що я вже не працюю, а перебуваю на пенсії ... Ось такі пироги.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить